Історія римо-католицької громади Дніпропетровська

1779 рік У Катеринославі оселяються римо-католики.
1843 рік Початок старань для побудови римо-католицького храму.
1877 рік На гроші місцевих католиків збудовано костел св.Йосипа.
1906 рік Саратовсько-Тираспольський єпископ Йозеф Кесслер освячує храм.
1937 рік Радянська влада заборонила католикам збиратися у храмі.
1942 рік Італійський окупаційний легіон відкриває костел для своїх легіонерів та всіх католиків міста. Зусиллями настоятеля о.П’єтро Лєоні відремонтовано орган, відроджено хор.
1948 рік Облрада забирає будівлю храму в католицької громади і віддає її Дніпропетровському міськвиконкому. У храмі запрацювала міська публічна бібліотека.
1949 рік Храм передається міському комітету фізкультури для подальшого переоснащення у спортивний зал.
1950 рік Після масштабної реконструкції будівля змінюється до невпізнання.
Тепер тут розміщується «Школа вищої спортивної майстерності».
1984 рік До будівлі в’їжджає Зональне управління спортивних лотерей.
1997 рік, 7 лютого Будівля передається до комунальної власності міста.
1998 рік, 26 січня Дніпропетровська облрада продає будівлю храму ТОВ «Фін-Інвест».
1998 рік, 8 серпня «Фін-Інвест» перепродає будівлю компанії «Dugsbery Inc».
1998 рік, 24 грудня Рішенням Арбітражного суду договір купівлі-продажу будівлі між Дніпропетровською облрадою і ТОВ «Фін-Інвест» визнається недійсним.
1999 рік, 11 березня Прокуратура Дніпропетровської області підтверджує, що споруда належить територіальній громаді міста.
2004 рік, 5 квітня Дніпропетровська облрада скасовує своє рішення від 26.01.98 «Про продаж об’єктів комунальної власності.., в тому числі й споруди католицького храму за адресою пр.К.Маркса, 91» і повертає будівлю до комунальної власності.
2006 рік, 28 липня У храмі стається пожежа. Починається зовнішня і внутрішня руйнація споруди.
2007 рік, 27 червня Побачивши, що двері храму відчинені, а всередині нікого немає, католики, вперше після Другої світової війни, заходять до приміщення костелу з метою охороняти будівлю. Власними зусиллями вони ремонтують дах, очищують храм від сміття. [фото]
2007 рік, 1 липня Уперше за 100 років храм освячується. Це робить єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслав Падевський.
2007 рік, 3 липня До костелу вриваються 4 охоронців «Dugsbery». Вони силою виштовхують католиків, завдаючи легкі тілесні ушкодження жінкам.
2007 рік, 4-11 липня На сходах храму католики цілодобово моляться за його повернення. [фото]
2007 рік, 11 липня Фірма «Dugsbery» відгороджує костел парканом, мотивуючи це початком ремонтно-відбудовних робіт. [фото]
2007 рік, 12 липня Римо-католики продовжують свою молитву, але тепер вже перед парканом, за яким знаходиться їх храм. [фото]
2007 рік, 20 липня Будівельники, найнятті “Dugsbery”, почали трощити дах і склепіння храму. [фото]
2007 рік, 24 липня У намірах допомоги римо-католицькій громаді до Дніпропетровська прибув Генеральний Консул Республіки Польща в Харкові Гжегож Серочинський. [фото]
2007 рік,
25-26 липня
На багатосторонніх переговорах представників духовенства, міської влади, парафії та власника досягнуто домовленості про припинення руйнування будівлі храму та початок переговорів про повернення костелу громаді. [фото]
2007 рік, серпень Парафіяни започатковують регулярні Богослужіння перед храмом, які відбуваються щосереди і щонеділі.
2007 рік, 10 серпня Дніпропетровськ відвідав Другий секретар Апостольської Нунціатури в Україні Преподобний Отець Туомо Т. Вімпарі. Він зустрівся з мером міста і головою обласної держадміністрації.
2007 рік, 2 вересня Після дощів на внутрішніх стінах храму проступили фрески, зроблені у XIX ст. [фото]
2008 рік, 15 березня Вперше за останні 100 років у Дніпропетровську відбулася Свята Меса під проводом Апостольського Нунція. Його Високопреосвященство архієпископ Іван Юркович відвідав Дніпропетровськ для підтримки католиків міста та спільної молитви за повернення храму. На Службі Божій з нагоди урочистості св.Йосипа, покровителя дніпропетровського костелу і парафії, зібралося духовенство і вірні зі всієї України. [фото]

Молитва за повернення храму триває. Ми вдячні всім, хто молиться разом з нами у різних куточках Землі.