Римо-католицька парафія cв. Йосипа

Різдвяні святкування у Дніпропетровську

Редактор — Tue, 30 Dec 2008 20:32:24 +0000

“Христос ся рождає! Славімо Його!”, — такими словами радісно вітали одне одного наші парафіяни, які зустрілися у каплиці 24 грудня для святкування Святвечора. Цією вігілійною трапезою у Дніпропетровську розпочалися святкування однієї з найбільших урочистостей в Католицькій Церкві — Різдва Христового. Разом з правлячим єпископом Харківсько-Запорізької дієцезії Станіславом Падевським парафіяни ділилися облатками (прісним хлібом) на знак примирення та любові й складали одне одному святкові побажання.

Пізніше, за участі Його Еміненції Станіслава Падевського та настоятеля капуцинів в Україні бр. Блажея Суски, біля неповернутого католицького храму, відбулася “пастирка” — перша різдвяна Служба Божа, в якій вірні духовно єднаються з пастирями, що першими прийшли до новонародженого Ісуса.

Незадовго до початку Богослужіння у Дніпропетровську пішов сильний сніг, який не переставав йти і під час св. Меси. Незважаючи на складні погодні умови, затори на дорогах, до новонародженого Ісуса прийшло близько 200 вірних. Під відкритим небом, біля напівзруйнованого храму, можна було переконатися у парадоксі тієї таємниці, яка відбулася 2000 років тому у Вифлеємі. Богочоловік прийшов не у царські палаци, не з Божим військом. Ісус народився у стайні, серед овець і телят, де навіть запах був малоприємним.

У своїй проповіді єпископ Станіслав підкреслював, що новонароджений Ісус, незважаючи на свою Божественну природу, був немовлям. Його першою дією у цьому світі був плач. Він, як й інші немовлята, потребував людського тепла, турботи, захисту. Але не знайшлося охочих поділитися цим малим з Божим Сином. Так і тепер, через 2000 років, Ісус приходить на місце, де людина заперечує Богові. І як 2000 років тому Він приходить не з ненавистю, а з найбільшою любов’ю, не для того, щоб обвинувачувати, а щоб спасати.

Співом колядок і танцями закінчувалося урочисте Богослужіння. А центром міста лунала радісна новина “Христос народився! Славімо Його!”.

25 грудня вірні знову зібралися на урочисту Літургію біля храму св. Йосипа на пр. К. Маркса. І хоча 25 грудня в Україні не є вихідним днем, багато парафіян відмовилися у цей день від праці, щоб повністю присвятити його Богу, розділяючи радість народження Спасителя з братами і сестрами у Христі та своїми рідними і близькими.

Підкреслюючи значення Різдва Христового Церква продовжує відзначати його ще протягом наступних 8 днів, які звуться Різдвяною Октавою. Тривали святкування і в Дніпропетровську. У неділю Октави Різдва Христового на Свято Святого Сімейства: Ісуса, Марії та Йосипа, маленькі парафіяни за участі сестер-урсулинок підготували подарунок. Вони зіграли різдвяну виставу, лейтмотивом якої були слова з Євангелії від Матея: “Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших - ви мені зробили” (пор. Мт 25, 40).

Наочно побачити як святкували Різдво Христове у Дніпропетровську ви можете на фотографіях з галереї “Різдвяний період 2008“.

Нова фреска показалася на стінах храму

Редактор — Mon, 29 Dec 2008 14:01:57 +0000

На стіні неповернутого храму св. Йосипа показалася голова ангела — частинка однієї із фресок.

“Храм принижений. Над ним наругалися недобрі люди. Стоїть тихий і сумний. Не співають у ньому радісних колядок про Різдво і не прикрашений зеленими гілками ялинки. Не світиться у ньому “вічна лампадка”, на знак присутності євхаристичного Ісуса, але я вірую, що ангели над ним літають, як колись над стайнею у Вифлеємі, й співають нечуваним голосом “Gloria, gloria…”, бо це Дім Бога, свята Брама Неба, видимий знак людського бунту проти Бога і наруги над ним”.

Настоятель парафії св. Йосипа о. Казимир

Пастирське Послання Конференції Римо-Католицьких Єпископів України на Неділю Святого Сімейства – 28 ХІІ 2008

Редактор — Mon, 29 Dec 2008 13:37:45 +0000

Улюблені в Христі Брати і Сестри!

В цей особливий період, коли Свята Церква з радістю святкує таємницю Народження Ісуса Христа, стаємо біля вівтаря, щоб звершити Пресвяту Євхаристію. Збираємося як парафіяльна спільнота – родина Божих дітей. І тут між нами, близько Новонародженого Ісуса, у цю Неділю Святого Сімейства, в особливий спосіб присутні Пресвята Діва Марія – Богородиця і св. Йосиф – Опікун Спасителя та Її Пречистий Обручник.

Ісус Христос – правдивий Бог і правдива Людина – бажав прийти у світ в людській родині, щоб не лише з міццю підкреслити важливість подружжя, котре Творець установив на початку, але піднести його до гідності таїнства і, таким чином, освятити кожну людську родину.

Так склалося, що на цей рік припадає 40 річниця проголошення Святішим Отцем Павлом VI енцикліки „Humanae vitae”. Повчання цього документу є особливо важливе для родин, бо воно основане на моральних засадах, встановлених Господом Богом, які стосуються подружньої пари у найбільш шляхетній, делікатній і святій сфері – передавання людського життя.

Це сам Творець, коли „сотворив людину на Свій образ…, чоловіком і жінкою сотворив їх, благословив і сказав їм: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі… ” (Бут 1, 27-28). Господь Бог, сотворивши людей з любові, запросив їх, „коли стануть вони одним тілом” (Бут 2, 24), до участі у тайні передавання дару життя.

Тому, власне, Йоан Павло ІІ, пояснюючи енцикліку „Humanae vitae”, підкреслює, що з точки зору моральних засад цього документу центральне значення має фрагмент: „Церква … навчає, що кожен подружній акт повинен бути відкритим на передачу життя” (HV, 11). „Це вчення, … базується на встановленому Богом нерозривному зв’язку, якого людина не має права самовільно розривати.” (HV, 12).

У „Humanae vitae” Святіший Отець Павло VI передусім пригадує і навчає, що Творець у своєму задумі тільки подружнім парам дає право на любовне поєднання. А це тому, що тільки справжня, тобто вірна, виключна, жертовна і взаємна подружня любов може гарантувати відповідальність за нове людське життя. Тілесне і духовне поєднання подружжя є правочинним і дозволеним тільки у тому випадку, коли воно є вираженням вірної любові, яка відкрита на передавання життя. Хоча подружня вірність іноді є важкою, однак вона є джерелом глибокого, тривалого щастя (HV, 9).
Скільки подружніх пар може сьогодні сказати про себе, що вони є не тільки одним тілом, але мають одне серце і одну душу, що кожен їх подружній акт відкритий до передавання життя? Він може і повинен бути плідним, також і тоді, коли не зароджує нового життя – в такому випадку він стає плідним духовно, зміцнюючи їх духовну єдність. Для подружжя жодний подружній акт не є нейтральним для їхнього зв’язку. Кожне зближення зміцнює або послаблює подружній зв’язок, підтверджує або ставить під сумнів подружню любов. Розмежування подружнього акту та Божої істини є однією із головних причин життєвих трагедій окремих людей, криз родин, розлучень.
Правильно переживати своє подружнє поєднання здатні лише ті, котрі щиро і глибоко вірять, що це сам Господь Бог, а не вони самі чи сліпий випадок, керує їхнім життям, що Він знає їхні потреби, і тому те, що їм дає, є добрим для їхнього дочасного життя і вічного спасіння; є добрим, навіть тоді, коли цього не розуміють. Такі подружжя, завдяки вірі у Божу присутність в їхньому житті, вміють панувати над собою і жити глибоким духовним життям: уважно і з живою вірою прислухаються до Божого Слова і у Його світлі йдуть дорогою навернення, часто приступають до св. Причастя, поглиблюють свій зв’язок з Богом через щоденну, систематичну спільну молитву, особливо молитву на розарії. Тоді стають здатними розпізнати у вірі й виконати у своєму житті задум Бога, котрий дає силу для його виконання (HV, 20). Подружня чесність вимагає, щоб чоловік і жінка здійснювали подружній акт тоді, коли обоє принаймні намагаються вчинити своє подружжя союзом, у якому воно стає одним серцем і однією душею. Потрібно, щоб під час подружнього акту вони передусім обдаровувались взаємно, а не використовували один одного егоїстично, виключно для заспокоєння пристрасті.
Відкидання Бога і Його заповідей, особливо у сфері передавання людського життя і його пошани, відбувається по-різному. Найжахливішим з них є аборт. Потрібно відкрито сказати, що тільки протягом останніх 30 років знищено на світі понад мільярд людських істот, у середньому біля 50 мільйонів у рік, шляхом застосування різноманітних, вишуканих методів аборту. Власне, аборти, здійснені найчастіше з метою планування сім’ї і демографії народу, елімінування людей-інвалідів, чи розвитку нової євгеніки, є ганьбою і найбільшою провиною, що обтяжує сумління окремих осіб, народів і цілого людства другої половини минулого століття. На жаль, значний відсоток вбитих становлять діти, зачаті на нашій землі, у наших, також християнських родинах. Вони були вбиті руками наших лікарів, найчастіше на прохання або за тихим дозволом їхніх матерів і батьків. „І якщо, – каже Мати Тереза з Калькути, – самі батьки вирішують вбити свою зачату і через те найбільш беззахисну дитину, то що може зашкодити нам повбивати один одного?”. А Святіший Отець Йоан Павло ІІ, навчав що „народ, який вбиває своїх власних дітей, є народом без майбутнього”.
Подружжя використовують також усякого роду протизаплідні засоби під час здійснення подружнього акту, не зважаючи на його наслідки. Головною метою співжиття стає тоді заспокоєння пристрасті, а друга особа трактується вже не як цінність сама по собі, але як засіб для задоволення своєї пожадливості, а пізніше стає просто знаряддям, яке після використання можна викинути, як непотрібну річ. Той, хто здатен на безвідповідальні сексуальні дії у подружжі, швидко стає жертвою спокуси подружньої невірності (HV, 17). Святіший Отець Павло VІ у своїй енцикліці каже: „Слід висловити тривогу через те, що чоловіки, котрі призвичаїлися до протизаплідних практик, можуть втратити пошану до жінки і, легковажачи її тілесним благом і психічною рівновагою, сприймати її як звичайне знаряддя задоволення своєї пожадливості, а не як супутницю, яку слід поважати і любити” (HV, 17).
Потрібно з сумом зазначити, що Божа правда про подружнє життя, вказана у енцикліці „Humanae vitae”, більшістю людей не прийнята. Сучасний світ досвідчує гіркі наслідки. Пророчими виявилися слова Святішого Отця Павла VІ, котрий застерігав, що відкидання Церковного вчення „відкриває широкий і легкий шлях до подружньої невірності і до загального послаблення моральності” (HV, 17). Сьогоднішня криза подружжя і послаблення моральності підтверджує, наскільки пророчим було застереження Святішого Отця.
На закінчення Енцикліки Святіший Отець Павло VІ, в особливий спосіб звернувся до єпископів як наступників апостолів, закликаючи, щоб захист гідності та святості подружжя вважали за найбільше та найвідповідальніше завдання сучасності (HV, 30). Сьогодні ми бачимо, що від прийняття цього обов’язку залежить не лише розвиток християнської родини, але навіть її подальше існування.

Добре собі усвідомлюємо, що не зуміємо виконати це завдання без допомоги священиків, богопосвячених осіб, а також тих світських братів і сестер, котрі щоденно пояснюють Божу науку молоді, нареченим, подружжям та батькам. Тому звертаємося до вас, Брати і Сестри у Христовім покликанні, щоб ви у дусі вірності Господу Богу і Церкві переказували їм цілу правду стосовно цих делікатних справ і були чуйними та відповідальними духовними керівниками їхнього сумління.

Наостанок, звертаємося до вас, дорогі подружжя, а також ви, котрі готуєтеся до подружнього життя! Оскільки найважливіші подружні і батьківські справи будете вирішувати у ваших сумліннях, пам’ятайте, що Господь і Його закон мають бути їх остаточною нормою. Нехай через ваше сумління промовляє Христос, а не світ, що пропагує сьогодні усяким доступним способом лукаву ідеологію пошуку приємності і заспокоєння пристрасті, що не визволяє, а лише поневолює людину та чинить її здатною на найбільший злочин.

Вдивляючись у Святе Сімейство – Ісуса, Марію та Йосифа, на труд і радість вашого подружнього та сімейного життя, а особливо на відкритість у вірі та довірі Господу Богу у прийнятті дару життя – кожної дитини, з цілого серця благословляємо в ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Від імені Конференції Римо-Католицьких Єпископів України
Архієпископ Мєчислав Мокшицкі
Голова Конференції

Повернення храму св. Йосипа

Редактор — Mon, 29 Dec 2008 12:50:25 +0000

1877 року у Дніпропетровську на кошти римо-католицької громади міста був збудований католицький храм. У 1937 році храм був закритий радянською владою. Наприкінці 90-х років ХХ століття Дніпропетровська облрада продала будівлю костелу приватній компанії, незважаючи на Указ Президента України від 4 березня 1992 року “Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна“. Починаючи з 2000-х років парафія св. Йосипа у судовому порядку домагається повернення храму католикам. Разом з тим парафіяни постійно моляться, щоб Боже Богові було повернуто.

Актуальну інформацію про повернення храму св. Йосипа читайте у категорії “Повернення храму” та дивіться фотографії в галереї.

Різдвяні Богослужіння

Редактор — Wed, 17 Dec 2008 19:45:51 +0000

Розклад Богослужінь у Різдвяний період.

24 грудня. Святий вечір Різдва Христового.
20:00 - Урочиста “Пастирська служба” (перед костелом на пр. К. Маркса, 91)

25 грудня. Різдво Христове.
11:00 - Урочиста Різдвяна Служба (перед костелом на пр. К. Маркса, 91)

26 грудня. Другий день Різдва Христового.
10:00, 18:00 - Євхаристія (у каплиці на вул. Комсомольській, 24/1а)

28 грудня. Урочистість Святого Сімейства.
11:00 - Євхаристія (перед костелом на пр. К. Маркса, 91)

1 січня. Урочистість Пресвятої Богородиці Марії (Новий рік).
10:00 - Євхаристія польською мовою (у каплиці на вул. Комсомольській, 24/1а)
12:00 - Євхаристія російською мовою (у каплиці на вул. Комсомольській, 24/1а)
18:00 - Євхаристія українською мовою (у каплиці на вул. Комсомольській, 24/1а)

4 січня. Урочистість Богоявлення Господнього.
11:00 - Євхаристія (перед костелом на пр. К. Маркса, 91)

Анна Яновська обрала дорогу св. Франциска

Редактор — Tue, 09 Dec 2008 14:10:16 +0000

7 грудня, у ІІ неділю Адвенту, на переддень Урочистості Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, наша парафіянка Анна Яновська склала вічні обітниці у Францисканському Ордені Світських. Під час урочистої св. Меси с. Анна виголосила бажання у своєму світському стані жити євангельським життям та наслідувати Ісуса Христа згідно з прикладом св. Франциска з Ассізі. Цим словам передували 5 років підготування і розпізнання покликання та Божої волі. Після складання вічних обітниць старша спільноти “Придніпров’я” оперезала с. Анну білим шнурком, що за старовинною францисканською традицією є знаком послуху Ісусу та готовності виконувати Божу волю. Розділити радість с. Анни приїхали світські францисканці з Новомосковська, Дніпродзержинська, Кривого Рогу, Миколаєва і Слов’янська.

Анна Яновська стала другою світською францисканкою у нашій парафії від часу її відродження у 1992 році, півроку тому вічні обітниці склала також мама Анни - Романа. Францисканською дорогою йде і молодший брат с. Анни - Андрій, який тільки готується до складання обітниць.

Францисканська спільнота у Дніпропетровську виникла у 2004 році, пізніше вона стала складовою частиною спільноти “Придніпров’я“, яка об’єднала міста Східної України. Зараз у дніпропетровській спільноті налічується 12 осіб. Францисканський Орден Світських є одним з найпоширеніших світських орденів у Римо-Католицькій Церкві.

Комунікат з приводу повернення католицького храму в Дніпропетровську

Редактор — Sat, 06 Dec 2008 19:12:02 +0000

22 жовтня 2008р. відбулося судове засідання Господарського суду Дніпропетровської області за позовом нашої парафії про “визнання за парафією права власності на будівлю костелу, який знаходиться за адресою: проспект Карла Маркса, 91, м. Дніпропетровськ, та про повернення майна із чужого незаконного володіння”.

Суддя Євстегнеєва Н.М. прийняла рішення, в якому відмовила нашій парафії у задоволенні позову і визнала за корпорацією “Dugsbery, Inc.” (США 48, 7а Авеню, Сан-Франциско, Каліфорнія 94118) право власності на будівлю, яка є нашим храмом.

Не переконали високий суд ні історичні документи про будівництво храму на кошти парафіян, ні висновки державних комісій про історичну та архітектурну цінність цієї культової споруди, ні, навіть, наявність на стінах фресок, на яких польською мовою можна прочитати: “Блаженні чисті серцем”. У рішенні наша святиня отримує таємничу назву “нежитлова будівля літ. Г-2″ і стає кандидаткою на “святиню бізнесу” в руках американської “Dugsbery, Inc.”.

Ми, католики Дніпропетровська, не змогли погодитися з рішенням судді Євстегнеєвої Н.М. і в передбачений законом термін оскаржили його в Дніпропетровському апеляційному господарському суді.

4 грудня відбулося засідання апеляційного суду, на якому колегія суддів, очолювана суддею Л.О. Лотоцькою, підтвердила, що храм є власністю корпорації.

Це рішення є наступним актом, оголошеним іменем України, яке віддає на наругу приватній корпорації не тільки Божий дім, але й релігійні почуття віруючих Дніпропетровська, які вже 16 років намагаються повернути храм.

У проведенні судового засідання ми вбачаємо упередженість суддів до католицької парафії та грубе порушення закону з боку тих, хто повинен його захищати. Суд не врахував нашого клопотання про перенесення засідання. Таким чином, оскільки представник парафії з поважних причин не міг бути присутній на засіданні, ми не мали можливості висловити свою позицію і долучити до справи нові аргументи. Тепер вже не віримо в об’єктивність проведення судового процесу в м. Дніпропетровськ. Парафія буде опротестовувати ці судові рішення у порядку, передбаченому законом.

Обставини повернення храму:

07 жовтня 2008р. під час судового засідання представником “Dugsbery, Inc.” католицькій парафії було запропоновано завершення суперечки мировою угодою. Пропозиція запалила в нас світло надії на вирішення питання по-Божому. Однак, як виявилось, лише на хвилину.

16 листопада 2008р. був підписаний Протокол про наміри за участю Дніпропетровської міської ради, представника “Dugsbery, Inc.” та парафії, згідно з яким заради вирішення питання повернення храму міська рада зобов’язалася виділити земельну ділянку для спільного будівельного проекту з “Dugsbery, Inc.”. Корпорація зі свого боку зобов’язалась передати будівлю костелу парафії.

Міська влада виконала прийняті зобов’язання, шукаючи порозуміння у громадському середовищі Дніпропетровська. Корпорація ж про свої зобов’язання навіть не згадує. А навіщо?! Має і одне , і друге!

“Те, що сьогодні “Dugsbery, Inc.” обіцяє, завтра не виконує”, — на сьогодні такою гіркою фразою можна охарактеризувати домовленості з корпорацією.

Тепер занепокоєні парафіяни, побоюючись повторення сценарію липня 2007 року, коли “Dugsbery, Inc.” без жодного дозволу компетентних органів розпочала руйнування даху і склепіння костелу, готуються до організованого захисту Божого Дому.

Просимо Вас про молитву і допомогу, щоб Боже було повернуте Богові.

Прес-служба парафії св. Йосипа у м. Дніпропетровськ

Адвент зустріли просто неба

Редактор — Thu, 04 Dec 2008 14:44:07 +0000

У неділю, 30 листопада, в католицькій Церкві розпочався Адвент — період радісного очікування Різдва Христового.

Наша парафія, як і раніше, зібралася на недільне Богослужіння біля неповернутого костелу просто неба. Умови, в яких відбувалася св. Меса, унаочнювали таємницю народження Ісуса Христа, що з’явився на світ у стайні.

Ми продовжуємо молитися за повернення костелу. Щосереди і щонеділі перед храмом правиться служба. Подивитися як це відбувалося у листопаді можна у фотогалереї “Богослужіння“.

Спомин св. Єлизавети Угорської

Редактор — Wed, 19 Nov 2008 04:36:18 +0000

17 листопада Римо-Католицька Церква відзначала спомин св. Єлизавети Угорської, доньки угорського короля Андрія ІІ.

Св. Єлизавета народилася у 1207 році, й вже у віці 4 років була заручена за 11-річним хлопцем, майбутнім ландграфом Тюрінгії, Людовіком ІV. З наймолодших років св. Єлизавета відзначалася турботливою опікою за бідними, хворими, нужденними. Будучи світською францисканкою вона заснувала францисканський монастир, біля брами її замку збиралися тисячі людей, які отримували від неї харчування. Така неощадлива поведінка викликала великий спротив у близьких Єлизавети. За однією з легенд св. Єлизавета, йдучи роздавати їжу, зустріла дорогою свого чоловіка і щоб не наразитися на прилюдний скандал вона прикрила кошик із хлібом своїм плащем. Коли на прохання чоловіка Єлизавета розкрила плащ, то з нього замість хлібу посипалися троянди.

Маючи лише 20 років св. Єлизавета стає вдовицею. По смерті Людовіка його брат, охоплений жагою влади, під надуманими звинуваченнями у марнотратстві та зраді чоловіка виганяє св. Єлизавету з трьома дітьми на вулицю. Та, котра щедро роздавала бідним, сама стає бідною. Єлизавета знаходить притулок у лікарні, яку сама раніше збудувала, заробляє гроші важкою, брудною працею і продовжує служити нужденним. Св. Єлизавета повністю вірила словам Ісуса: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені (Мт. 25, 40).

17 листопада 1231 року 24-річна св. Єлизавета відійшла по вічну нагороду в небі. За традицією Церква у цей день згадує св. Єлизавету Угорську найвиразнішим вчинком з її життя - роздаванням хлібу. Не стала винятком і наша парафія. Після служби Божої настоятель парафії освятив кошик із хлібом і розділив його поміж присутніми.

Фотографії зі спомину в галереї “Богослужіння“.

Корпорація “Dugsbery” виявила наміри повернути храм

Редактор — Thu, 06 Nov 2008 07:51:23 +0000

4 листопада 2008 року за участі представників Дніпропетровської міськради, корпорації “Dugsbery” та Римо-католицької парафії св. Йосипа був підписаний “Протокол про наміри щодо вирішення питання повернення будівлі римо-католицького храму”.

Дніпропетровська міська рада бере на себе зобов’язання виділити земельну ділянку для здійснення господарської діяльності корпорації “Дагзбері”.
Корпорація “Дагзбері” зобов’язується безоплатно передати у власність будівлю Костелу Римсько-католицької парафії Святого Йосипа.
Парафія Святого Йосипа зобов’язується прийняти будівлю Римсько-католицького Костелу та укласти мирову Угоду з корпорацією “Дагзбері”.

Найближчим часом в Апеляційному суді Дніпропетровської області має відбутися судове засідання щодо повернення костелу нашій парафії та укладення мирової угоди з корпорацією “Dugsbery”.

Термін повернення храму Римо-Католицькій Церкві буде визначений Мировою Угодою.

Сподіваємось, що таким чином буде виправлено багаторічну суспільну несправедливість, якої досвідчувала парафія, і Боже Богові буде повернуто.

Просимо вас про молитву та підтримку.

Прес-служба парафії.