Надзвичайний подарунок приготував нещодавно Бог для дніпропетровських вірних, які вже понад два роки щоденно молилися перед своєю святинею, на жаль, на тротуарі. Після Святої Служби, напередодні урочистості Успіння Пресвятої Діви Марії, несподівано для себе місцеві католики знайшли двері храму незачиненими – цей знак вони сприйняли як подарунок від Святої Діви. З того часу брати капуцини та парафіяни цілодобово перебували в храмі, відправляючи Богослужіння, молячись, прибираючи.
Можна вважати, що Бог подарував вірним Дніпропетровська час особливої підготовки до великої урочистості, яку вони святкували в суботу, 29 серпня, вже всередині своєї святині.
Ще зранку перед каплицею на вулиці Комсомольській, від якої вирушила процесія до храму, було чути радісні оклики, привітання з перемогою. Збиралися парафіяни, деякі з них прийшли після нічного чування, подвір’я поволі наповнювалося гостями, які прибували до Дніпропетровська з багатьох міст України.
У визначену годину урочиста процесія з Пресвятими Дарами вирушила від каплиці в напрямку храму на центральному проспекті міста. Радість зібраних не мала меж, здавалося, що навіть обгорілі стіни та стелі, знищений дах не є такими жахливими. Всередині храму на величезній прикритій купі сміття, яке залишилося після ремонтних праць попереднього «власника», стояла фігура воскреслого Христа.
Перед Богослужінням було проведено прес-конференцію для багатьох журналістів місцевих та регіональних телевізійних каналів та друкованих видань.
Святу Месу очолив єпископ ординарій Харківсько-Запорізької дієцезії Мар’ян Бучек. Разом з ним співслужили єпископ Станіслав Падевський, єпископ-помічник Києво-Житомирської дієцезії Станіслав Широкорадюк та єпископ-помічник Одесько-Сімферопольської дієцезії Петро Мальчук. На початку також було зачитано листи, які надіслали Архієпископ Львівської архідієцезії Мєчислав Мокшицький, єпископ-ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський та Надзвичайний та Вповноважений Посол США в Україні Вільям Б. Тейлор, які не змогли прибути на це святкування особисто. На урочистості були присутні Надзвичайний та Вповноважений Посол Республіки Польща в Україні Яцек Ключковскі та Генеральний Консул Республіки Польща в Харкові Ґжеґож Серочинський та інші гості з України та з-закордону.
Перед початком богослужіння зі словами привітання звернувся до зібраних настоятель парафії св. Йосипа в Дніпропетровську брат Казимир Гузік. Звертаючи увагу присутніх на фігуру Воскреслого Христа, яка була знаком Божої перемоги в цій, по-людські безнадійній справі, він привітав усіх словами «Христос воскрес!». Розповідаючи про недавнє диво бр. Казимир нагадав слова єпископа Леона Дубравського, який в березні цього року під час Божої Служби з нагоди свята св. Йосипа промовив, як вже тепер відомо, пророцтво про те, що Богородиця відкриє двері храму на Своє свято на Успіння. Брат Казимир висловив щирі слова вдячності всім, хто прибув на це свято, підкреслюючи присутніх єпископів, першого настоятеля парафії о. Мартіна Янкевича, дипломатичних гостей та багатьох, хто спричинився до повернення храму парафії. Завершуючи своє слово бр. Казимир подякував всім присутнім за те, що захотіли розділити радість дніпропетровських католиків, а також всім тим, хто молився протягом останніх років про щасливе розв’язання цієї справи, про яких знає тільки Бог.
Після слів вдячності розпочалася урочиста св. Меса під проводом єпископа-ординарія Харківсько-Запорізької дієцезії Мар’яна Бучека. На початку Божої Служби єпископ-помічник Києво-Житомирської дієцезії Станіслав Широкорадюк освятив святиню.
Темою проповіді єпископа Мар’яна Бучека були суспільні відносини. Він нагадав про те, що завжди, коли людина розриває свої стосунки з Богом, до чого призводить стрімкий розвиток останніх десятиліть, вона також розриває зв’язки з іншою людиною і це є неминуче. А наслідком такого стану речей є саме несправедливість, неповага, байдужість, які все глибше проникають в сучасне суспільство. Владика також про те, що найчастіше під час офіційних зустрічей з представниками влади, вони, єпископи, чують прохання про те, щоб відроджувати віру у людей, щоб намагатися вести їх до Бога, і це завдання насправді є першочерговим, бо теперішнє суспільство бажає будувати своє життя виключно на матеріальних цінностях, але ж цього недостатньо. Безсумнівним є те, що людина має також і душу, тобто потребує не тільки зовнішнього добробуту. Єпископ закликав всіх присутніх до вірного крокування за Богом, Котрий єдиний може вчинити з нас справжніх християн.
Під час процесії, в якій приносили дари на вівтар, можна було побачити історію останніх місяців цієї парафії. Першим принесли уламок хреста, що стояв перед храмом, який взимку було зламано та викрадено, але через кілька днів віднайдено у храмі. Другим даром була пам’ятна дошка на честь 300-річного ювілею присутності ордену братів менших капуцинів в Україні. Третім даром до вівтаря принесли рішення Господарського суду м. Дніпропетровська про визнання права власності на храм за дніпропетровською римо-католицькою парафією св. Йосипа, цей дар принесли до вівтаря Василь Шурпінов та Ганна Кохан, адвокати, які захищали парафію протягом усього судового процесу. Наприкінці принесли до вівтаря хліб і вино на знак всіх наших трудів та старань, які піднімаємо в своєму житті, жертвуючи їх Богові.
Перед благословенням і завершенням Богослужіння слова вдячності висловив брат Блажей Суска, Віце-провінціальний міністр Ордену Братів Менших Капуцинів в Україні. Подякував він Богові насамперед за брата Казимира, який «в єдності з Церквою та братами приймав часто важкі, непопулярні, часом, контроверсійні рішення, триваючи на молитві вдень і вночі, слухаючи Божого голосу, шукаючи Божого виходу, маючи перед очима усі події останніх років». Перше слово було надано о. Мартіну Янкевичу, першому настоятелю цієї парафії. Він не приховував глибокого зворушення з приводу доброти і любові Бога, завдяки Котрому сталося те, що було неможливим. Адже минуло сімнадцять років від перших спроб, які він робив, щоб повернути цей храм. Були переговори, зустрічі з владою, листи, прохання, в цій справі заступалися і колишній Папа, Слуга Божий Іван Павло II і теперішній Папа Бенедикт XVI – здавалося б все марно. Однак Бог об’явив Свою Всемогутність в Своєму часі.
Зі словами солідарності звернувся до зібраних Посол Республіки Польща в Україні п. Яцек Ключковькі, дякуючи Богові, що міг спричинитися до цієї доброї справи повернення храму в Дніпропетровську.
Слова підбадьорення та утіхи пролунали з вуст єпископа Станіслава Падевського, колишнього ординарія Харківсько-Запорізької дієцезії. Він побажав всім присутнім, щоб росли і множилися плоди цієї спільної молитви.
На кінець Богослужіння всі єпископи благословили присутніх, яких зібралося понад 300 осіб.
Марина Журавель, Денис Давидов
Католицький Медіа-Центр
Фотографії з урочистості.